Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

нові землі

  • 1 squat

    1. n
    1) сидіння навпочіпки
    2) припадання до землі (про тварин)
    3) розм. важке падіння
    4) сильний удар (штовхан); струс
    5) синець; ґуля; рана
    6) вибій; западина; ум'ятина
    7) геол. невелике рудне тіло
    2. adj
    1) низенький і товстий; присадкуватий; кремезний
    2) що сидить навпочіпки; скорчений
    3) що припав (притиснувся) до землі (про тварину)
    4) невидимий

    squat jump — спорт. стрибок із зігнутими ногами

    3. v
    1) сидіти навпочіпки
    2) сідати навпочіпки, присідати
    3) припадати до землі (про тварин)
    4) розм. сідати
    5) самочинно оселюватися на незайнятій (чужій, державній) землі
    6) незаконно вселятися в будинок
    7) розм. давити; роздавлювати; розплющувати; стискати
    8) опускатися; занурюватися
    * * *
    I n
    1) сидіння навпочіпках; припадання до землі ( тварин); cпopт. упор присівши
    2) cл. нірка ( невеликої тварини)
    3) cл. студ. жapг. нуль
    II a
    1) маленький, широкий; приземкуватий, кремезний
    2) частіше predic який сидить навпочіпках; який скорчився, скорцюбився; який припав до землі ( про тварин)
    III v
    1) ( часто squat down) сидіти навпочіпках; сідати навпочіпки, присідати; припадати до землі ( про тварин)
    2) розм. сідати, присісти
    3) пepeв.; icт. селитися на незайнятій землі, виділеною державою; освоювати нові землі; ставати скватером; самовільно селитися на чужій або державній землі; вселятися в будинок, що пустує, без дозволу власника
    4) опускатися, поринати
    IV n; геол.

    English-Ukrainian dictionary > squat

  • 2 squat

    I n
    1) сидіння навпочіпках; припадання до землі ( тварин); cпopт. упор присівши
    2) cл. нірка ( невеликої тварини)
    3) cл. студ. жapг. нуль
    II a
    1) маленький, широкий; приземкуватий, кремезний
    2) частіше predic який сидить навпочіпках; який скорчився, скорцюбився; який припав до землі ( про тварин)
    III v
    1) ( часто squat down) сидіти навпочіпках; сідати навпочіпки, присідати; припадати до землі ( про тварин)
    2) розм. сідати, присісти
    3) пepeв.; icт. селитися на незайнятій землі, виділеною державою; освоювати нові землі; ставати скватером; самовільно селитися на чужій або державній землі; вселятися в будинок, що пустує, без дозволу власника
    4) опускатися, поринати
    IV n; геол.

    English-Ukrainian dictionary > squat

  • 3 Кленович, Севастян Фабіан

    Кленович, Севастян Фабіан (бл. 1545, Калуш, Польща - 1602) - укр.-польськ. гуманіст, поет, громадський діяч. Навчався у Краківській академії, по закінченні якої був бургомістром м. Любліна, а потім викладачем і організатором навчального процесу в Замойській академії. Написав чотири поеми, найвідоміша з яких "Роксоланія" ("Україна"). В ній у дусі властивого для ренесансного гуманізму утвердження самостійної естетичної значущості природи оспівує красу і багатство укр. землі, відтворює історію її міст і сіл, зображує життя і звичаї народу, використовуючи при цьому багатий арсенал поетичних засобів античної літератури і міфології, яка переплітається з давньоукр. Гуманістичний характер філософських поглядів К. виявляється насамперед в його розумінні людини як сповненого гідності, самостійного, активного творця свого земного буття. Герой його творів не аскет, що втікає од світу і а людина дії - моряк, який відкриває нові землі, купець, учений. Власне, вся його поема "Роксоланія" - це гімн праці, заклик до активного земного самоутвердження людини. К. - прихильник етичного раціоналізму С. уть морального вдосконалення вбачав у ошляхетненні людського розуму, а однією з головних чеснот вважав уміння підкорити розумові свої бажання. Моральним ідеалом була стоїчна концепція досконалої людини, згідно з якою головними людськими чеснотами є стійкість, шляхетність, розважливість, справедливість, патріотизм; вони можуть бути прищеплені вже у дитинстві. Кінцева мета виховання, за К., - це формування гідного і доброчесного члена суспільства. К. прагнув навіть заснувати на укр. землях латиномовний Парнас.

    Філософський енциклопедичний словник > Кленович, Севастян Фабіан

  • 4 frontier

    1. n
    1) кордон; рубіж
    2) прикордонна смуга
    3) межа, межі
    4) амер. межа просування переселенців
    5) прикордонна фортеця, прикордонний форт

    New F. — амер. «новий рубіж», курс президента Кеннеді

    2. v
    бути межею; обмежувати
    * * *
    n
    1) кордон, рубіж; прикордонна смуга
    2) межа, границя
    3) aмep.; icт. "фронтир", нові землі, зайняті піонерами ( на заході США); район освоєння, освоювана територія; нові можливості; перспективи, що відкриваються
    4) (pl) передній край, нова галузь ( науки або техніки)

    English-Ukrainian dictionary > frontier

  • 5 frontier

    n
    1) кордон, рубіж; прикордонна смуга
    2) межа, границя
    3) aмep.; icт. "фронтир", нові землі, зайняті піонерами ( на заході США); район освоєння, освоювана територія; нові можливості; перспективи, що відкриваються
    4) (pl) передній край, нова галузь ( науки або техніки)

    English-Ukrainian dictionary > frontier

  • 6 освоювати

    = освоїти
    1) (оволодівати, засвоювати) to familiarize; to master; to cope ( with); ( про досвід) to assimilate
    2) ( нові землі) to pioneer, to settte, to reclaim; to develop

    Українсько-англійський словник > освоювати

  • 7 settle

    1. n
    1) лава, лавка, ослін
    2) рундук; поміст
    2. v
    1) вирішувати, приймати рішення

    everything is settled, it's all settled — усе вирішено, усе гаразд

    settle it any way you like — вирішуй, як хочеш

    2) домовлятися, визначати
    3) з'ясовувати, улагоджувати; розв'язувати
    4) юр. врегулювати
    5) оселятися, улаштовуватися
    6) заселяти; колонізувати
    7) влаштовувати, садовити, укладати
    8) влаштовуватися, сідати, укладатися (тж settle down)

    to settle (oneself) in a chair — усістися на стільці

    9) осідати, опускатися
    10) відстоюватися; давати осад
    11) дати відстоятися; очистити від каламуті
    12) давати лад (чомусь); заспокоювати
    13) надівати, просувати, всувати
    14) платити, оплачувати; розплачуватися, розраховуватися
    15) розвіювати (сумніви тощо)
    17) нависати, наставати; панувати (про тишу, темряву тощо)
    18) тонути, занурюватися (про корабель; тж settle down)
    19) установлюватися (про погоду)
    20) затихати, ущухати (про бурю; тж settle down)
    22) юр. закріпляти (за кимсь); заповідати (комусь)

    settle down — а) оселятися; б) влаштовуватися, умощуватися (у кріслі тощо); в) заспокоюватися; г) стати розсудливим, урівноваженим; д) осідати (про фундамент); є) тонути (про корабель)

    settle in — а) переїхати, переселитися в нову квартиру; улаштуватися на новому місці; б) допомогти (комусь) улаштуватися (переїхати); в) займати надійне (міцне) становище

    settle up — а) розплачуватися, розраховуватися; б) закінчити, уладнати (справу)

    to settle smb. — а) здихатися когось; б) заткнути комусь пельку; в) прикінчити когось

    to settle down for life — завести сім'ю, одружитися

    to settle old scores — помститися, звести старі рахунки

    * * *
    I [`setl] n II ['setl] v
    1) вирішувати, приймати рішення
    2) домовлятися, визначати

    to settle a bargain — укласти угоду; дійти згоди; з'ясовувати, улагоджувати; вирішувати; юp. вирішувати, урегулювати

    3) оселятися, поселятися ( settle down); поселяти, заселяти; колонізувати
    4) влаштовуватися, всідатися, укладатися ( settle down); влаштовувати, саджати, посадити, укладати, укласти; влаштовувати, пристроювати ( до справи)
    5) опускатися, осідати, сідати ( settle down); осаджуватися, відстоюватися; давати осад; давати відстоятися, очищати від каламуті
    6) приводити в порядок, давати лад, заспокоювати; заспокоюватися
    7) надягати; всовувати; поміщати
    8) платити, оплачувати, сплачувати; розплачуватися ( settle up)
    9) усувати, розсіювати (сумніви, побоювання)
    10) сідати (про птахів, комах)
    11) нависати ( про темряву); запановувати ( про тишу)
    12) осідати, зміщатися вниз, зсуватися (про фундамент, дорогу; settle down)
    13) занурюватися, тонути (про корабель; settle down)
    14) встановлюватися, запанувати (про погоду, вітер)
    15) ущухати (про бурю; settle down)
    16) улягтися, утихомиритися (про хвилювання, гнів; settle down)
    17) to settle for smth розм піти, погодитися на що-небудь; задовольнятися чим-небудь
    18) to settle into smth приймати яку-небудь форму, набувати якої-небудь якості
    19) to settle (up) on smth зупинитися на чому-небудь, зробити який-небудь вибір, прийняти яке-небудь рішення; зупинятися, затримуватися на чому-небудь
    20) to settle smth on smb; юp. заповісти, відмовляти що-небудь кому-небудь, закріплювати що-небудь за ким-небудь
    21) to settle (down) on smb; smth охоплювати, заволодівати ким-небудь, чим-небудь
    22) to settle (down) to smth, to settle (down) to do smth взятися за яку-небудь справу; зайнятися якою-небудь роботою
    23) to settle (down) to / for / smth приготуватися до чого-небудь; збиратися робити що-небудь
    24) to settle down to /at / smth звикати до чого-небудь, втягуватися у що-небудь, освоюватися з чим-небудь, призвичаюватися до чого-небудь
    25) to settle (smth) with smb розквитатися з ким-небудь; помститися кому-небудь

    English-Ukrainian dictionary > settle

  • 8 ground

    1. n
    1) земля; поверхня землі; ґрунт

    fertile (sandy) ground — родюча (піщана) земля

    2) ділянка землі
    3) pl сад; парк
    4) pl ділянка землі навколо будинку
    5) дно моря
    6) спортивний майданчик
    7) місцевість, область, район
    8) полігон; аеродром; плац
    9) фон, тло; ґрунтовка; фунт
    10) підстава, мотив, причина
    11) тема, предмет (розмови тощо)
    12) pl осадок, гуща
    13) недоїдки
    14) фундамент
    15) основний принцип
    16) pl основи, зачатки
    17) основоположна частина
    18) ел. заземлення
    19) театр. партер
    20) текст. основа

    ground angle — ав. посадочний кут

    ground contamination — військ. зараження місцевості стійкими отруйними речовинами

    ground control — наземне управління; управління з землі

    ground crew — ав. наземний обслуговуючий екіпаж

    ground defence — військ. наземна протиповітряна оборона

    ground flare — ав. аеродромний сигнальний вогонь

    ground mine — військ. донна міна

    ground personnel — ав. аеродромний технічний персонал

    ground pilot — військ., розм. член аеродромної команди

    ground point, ground zero — епіцентр (атомного вибуху)

    ground troops (forces) — військ. наземні (сухопутні) війська

    to break fresh ground — піднімати цілину; перен. прокладати нові шляхи

    from the ground up — амер. грунтовно, у всіх відношеннях

    to gain (to get) ground — просуватися вперед, робити успіхи

    to hold (to stand) one's ground — утримувати свої позиції, виявляти твердість

    to fall to the ground — розвалюватися; виявитися безплідним

    to run into the ground — амер. перестаратися

    2. adj
    1) мелений, молотий; подрібнений
    2) притертий; пришліфований
    3. v
    1) сісти на мілину
    2) мор. примусити викинутися на берег
    3) ав. приземлятися
    4) примусити приземлитися
    5) перешкоджати відривові від землі
    6) класти (опускати) на землю
    7) ґрунтувати (на чомусь), обґрунтовувати (чимсь)
    8) навчати основ (предмета)
    9) ел. заземлити
    10) міздрити (шкіру)
    11) буд. закласти основу (фундамент)
    4. past і p.p. від grind
    * * *
    I n
    1) земля, поверхня землі; ґрунт, земля

    contaminated ground — радіоактивно заражений ґрунт, радіоактивно заражена місцевість; дно моря; гipн. підошва виробки

    2) ділянка землі; pl сад, парк, ділянка землі навколо будинку; майданчик, площадка; спортивний майданчик (тж. sports ground); football ground футбольне поле

    cycling ground — велодром; полігон; аеродром; плац; територія

    3) місцевість, область, район; висота
    4) фон; ґрунт, ґрунтовка; офортний лак; жив. план
    5) підстава, причина, мотив

    grounds for appeal — юp. підстава для касаційної скарги

    6) предмет, тема (розмови, дослідження)
    7) pl осад, гуща; рідко залишки їжі
    8) icт. фундамент; основний принцип; pl засади, начала, основи; основна, основоположна частина
    9) миcл. нора
    10) eл. заземлення
    11) мyз. граунд, остинатний бас
    II a
    1) наземний; який тримається низько над землею
    III v
    1) сісти на мілину; посадити на мілину; мop. змусити викинутися на берег або приткнутися до берега
    2) aв. приземлятися; змусити приземлитися; перешкоджати відриву від землі
    3) класти, опускати на землю

    to ground arms — вiйcьк. складати зброю, здаватися; опускатися на землю

    4) базувати, обґрунтовувати
    5) (in) навчати основам ( предмета)
    6) eл. заземлювати
    7) cпeц. ґрунтувати; міздрити ( шкіру)
    8) бyд. покласти підмурок
    9) відстороняти від польотів ( пілота); відчисляти з льотного складу; позбавляти прав водія; не дозволяти ( підліткові) водити автомобіль; відчисляти з флоту; не дозволяти виліт; не дозволяти старт ( космічного корабля)
    IV a
    1) мелений, товчений, подрібнений
    2) матовий, матований
    V past, p. p. від grind II

    English-Ukrainian dictionary > ground

  • 9 break

    1. n
    1) пролом; розколина; отвір, щілина; розрив, тріщина
    2) проламування, пробивання
    3) прорив
    4) перерва, пауза
    5) розкол; розрив відносин (стосунків)
    6) амер., розм. нехтування пристойності; недоречне зауваження
    7) амер. раптове падіння цін (на біржі)
    8) амер. передача голосів іншому кандидатові (на з'їзді)
    9) амер., розм. шанс, сприятлива можливість, щаслива нагода
    10) ділянка зораної землі
    11) амер., розм. крадіжка зі зломом
    12) розм. велика кількість (чогось)
    13) геол. розрив, порушення
    14) екіпаж з двома поздовжніми лавами

    ◊ the break of day (of dawn) — світанок

    ◊ a break of storm — початок бурі

    ◊ to make a bad break — зробити помилку, схибити; збанкрутувати

    ◊ break in the clouds — промінь надії

    ◊ lucky break — щаслива нагода

    ◊ bad break — невезіння

    ◊ to make a break with smb. — порвати з кимсь

    2. v (past broke; p.p. broken)
    1) ламати (ся); зламувати (ся); розбивати (ся)
    2) розривати (ся); проривати (ся)
    3) розсіювати (ся); розходитися; розступатися
    4) псувати, робити непридатним
    5) переривати, порушувати, припиняти (мовчання тощо); робити зупинку
    6) вдиратися, уломлюватися
    7) ослабляти
    8) починатися, наставати
    9) вибухати, ударяти (про грозу)
    10) розоряти, призводити до банкрутства
    11) збанкрутувати
    12) амер. раптово упасти в ціні (на біржі)
    13) вириватися, зриватися
    14) тікати
    15) розпукуватися
    16) траплятися, відбуватися
    17) порушувати (обіцянку)
    18) розм. розмінювати (гроші)
    19) повідомити (щось)
    20) розпушувати, копати (грунт)
    21) з'являтися (на поверхні)
    22) різати на шматки
    23) м'яти, тіпати, терти
    24) побивати (рекорд)
    25) ел. переривати (струм); вимикати; розмикати (ланцюг)
    26) розкривати (таємницю)

    □ break away — відривати, розривати; утікати, відходити; вирватися (з — from)

    □ break down — зламати, зруйнувати, збити; вийти з ладу; зазнати аварії; погіршуватися (про здоров'я); занедужати

    □ break in — вдиратися; виламувати, зламувати; втручатися, встрявати; приборкувати

    □ break off — відламувати; раптом припиняти (розмову)

    □ break out — виламувати; утекти (з в'язниці); спалахнути (про пожежу); висипати (про висип)

    □ break through — прорватися, пробитися

    □ break up — розбивати (на куски); розформувати, розпускати; розходитися (про збори тощо); закриватися (на канікули); скопувати; скресати (проріку); мінятися (про погоду); слабнути; засмучувати; фіз. розщепити

    □ break upon — постати (перед); спадати на думку

    ◊ to break the back (the neck) of smth. — зламати опір чогось; здолати щось дуже важке; розтрощити

    ◊ to break a butterfly on wheel — стріляти по горобцях з гармат

    ◊ to break the ground — прокладати нові шляхи, робити перші кроки (в чомусь)

    ◊ to break loose — вирватися на волю; зірватися з цепу

    ◊ to break even — залишатися при своїх (у грі)

    ◊ to break stones — виконувати важку роботу, заробляти на життя тяжкою працею

    ◊ to break china — викликати переполох

    ◊ to break one's back — збанкрутувати, зазнати краху

    ◊ who breaks pays — присл. хто ламає, той і платить; хто заварив кашу, той хай і їсть

    * * *
    I n
    1) пролом; розрив; отвір, щілина; тріщина; пробоїна; проламування; пробивання; прорив
    2) перерва (тж. у школі); пауза
    3) три крапки або інший знак, що вказує на раптову паузу
    4) вірш. цезура
    5) розкол; розрив відносин
    7) aмep. нехтування правилами пристойності; помилка; недоречне зауваження
    8) несподівана, раптова зміна
    9) втеча (з в'язниці; тж. break out)
    10) aмep. бірж. раптове падіння цін
    11) aмep. передача голосів іншому кандидатові
    12) aмep. шанс; ( сприятлива) можливість, ( щасливий) випадок
    14) aмep. крадіжка зі зломом
    15) дiaл. велика кількість ( чого-небудь)
    17) гeoл. розрив, порушення; малий скид
    19) cпopт. перший удар; право першого удару; вдала серія ударів
    II v
    (broke, заст. brake; broken, пoeт. broke)
    1) ламати; ламатися; зламувати ( замок)
    2) (тж. break up) розбивати; розбиватися
    3) розривати; проривати; (по)рватися, розриватися; розкритися, прорватися
    4) псувати, ламати, робити непридатним
    5) переривати, порушувати; тимчасово припиняти, робити зупинку (тж. break oft); перериватися ( про голос); eл. переривати ( струм); розмикати ( ланцюг)
    6) ( into) вриватися, вламуватися
    7) послабляти; слабшати; припинятися
    8) розсіюватися, розходитися; проходити
    9) початися, наставати; вибухнути (тж. break out)
    10) розоряти, приводити до банкрутства; розоритися, збанкрутувати; понижувати в посаді; aмep. бірж. раптово впасти в ціні
    11) вириватися, тікати (тж. break out)
    12) зриватися, вириватися (нaпp., про крик)
    13) лопатися, давати паростки
    14) траплятися, відбуватися
    15) cпopт. вийти з "боксинга" ( про бігунів); звільнитися від захвату супротивника ( у боксі)
    16) лiнгв. перейти в дифтонг
    17) порушувати (слово, закон); збитися ( з ритму)
    18) розпаровувати, розрізнювати (зібрання творів, колекцію); зaл. розформувати ( ешелон); розстроювати ( ряди); розмінювати ( гроші)
    19) зломити (опір; тж. break down)
    21) розпушувати, скопувати (ґрунт; тж. break up); прокладати, пробивати ( дорогу)
    22) (тж. break in) виїздити ( коня); дресирувати; навчати; дисциплінувати, прищеплювати навички; приборкувати
    25) різати на шматки (дичину, птаха)
    27) гipн. відбивати ( породу)
    28) м'яти, тіпати (прядиво, льон)
    29) to break into smth раптово починати що-небудь; зненацька змінити швидкість руху; почати витрачати ( про монети е банкноти)
    30) to break upon smb предстати перед ким-небудь; раптово спасти на думку кому-небудь
    31) to break with smb; smth поривати з ким-, чим-небудь
    III n IV n
    1) брейк, сольна імпровізація в джазі

    English-Ukrainian dictionary > break

  • 10 new

    1. n
    1) нове
    2) перша фаза (Місяця)

    the new of the moon — новий (молодий) місяць, молодик

    2. adj
    1) новий; що не існував раніше

    the new baby — розм. новонароджена дитина

    the N. World — Новий світ, Америка

    new moon — новий (молодий) місяць, молодик

    2) сучасний; найновіший; новітній
    3) нововідкритий, щойно знайдений
    4) недавній; свіжий
    5) незнайомий
    6) недосвідчений
    7) інший; оновлений
    8) ще один; ще кілька; додатковий

    new departure — амер. нова лінія (в політиці тощо); нова ініціатива; почин

    new lease of (on) life — відродження надій, повернення життєвих сил

    new tenor — амер., іст. гроші нового зразка

    the new year — новий рік; рік, який щойно настав

    to turn over a new leaf — розпочати нове життя; покінчити з минулим

    3. adv
    1) недавно, нещодавно; тільки шо; щойно
    2) заново, знову
    * * *
    I [njuː] n II [njuː] a
    1) новий; раніше не існуючий

    the new baby — немовля; новий, щойно виявлений або відкритий; новий, що не був у вжитку

    2) сучасний, новітній; часто през. новоявлений, недавній
    3) ( часто to) незнайомий ( з чим-небудь)

    new to the saddle — необ'їжджений ( про коня); недосвідчений, новий

    4) інший; оновлений
    5) ще один, ще трохи; додатковий, новий

    new milk — парне молоко; молодий (про вино, сир)

    7) як компонент складних слів ( new-) ново-, свіжо-, щойно
    III [njuː] adv
    1) недавно, щойно
    2) заново, знову

    English-Ukrainian dictionary > new

  • 11 новоявленный

    новоявлений, (новейший) новітній, (нового времени) новочасний, (возникший внове) новонасталий, новопо(в)сталий, новонароджений, новонарожденний. [Новоявлена партія (Пр. Правда). Новітній святий (Коцюб.) Він дасть землі, Микула новочасний (М. Рильськ.). Новонарожденний автократизм (Рада)].
    * * *
    новоя́влений, новоз'я́влений

    Русско-украинский словарь > новоявленный

  • 12 біоетика

    БІОЕТИКА - галузь філософсько-етичних досліджень, смисловим осердям яких є ставлення до життя, смерті, здоров'я. У широкому розумінні Б. включає прикладний аспект, охоплює екологічну етику, активно взаємодіє з філософською антропологією та онтологією. Б. виникла на поч. 70-х рр. XX ст. у США і країнах Зх. Європи як відгук а) на нові біомедичні технології (штучне подовження життя, трансплантація органів, нові способи дітонародження, генна інженерія тощо), б) на поширення прав людини на сферу охорони здоров'я (усвідомлення прав пацієнта), в) на більш глибоке усвідомлення людством своєї відповідальності за збереження життя на Землі.

    Філософський енциклопедичний словник > біоетика

  • 13 SALT

    1. n
    1) сіль; кухонна сіль
    2) дотеп; дотепність
    3) pl фарм. лікарська (проносна) сіль
    4) нюхальна сіль (тж smelling salts)
    5) розм. бувалий (досвідчений) моряк
    6) сільниця
    7) pl морська вода, що заходить у гирло ріки
    8) розм. солончак; низина, що затоплюється солоною водою

    ◊ the salt of the earth — бібл. сіль землі

    ◊ to eat smb.'s salt — бути чиїмсь нахлібником, залежати від когось

    ◊ to be true to one's salt — служити вірно своєму хазяїнові

    ◊ to sit above (below) the salt — сидіти на верхньому (нижньому) кінці стола; займати високе (скромне) становище в суспільстві

    ◊ not worth one's salt — нічого не вартий; нікчемний, ні для чого не придатний

    ◊ to take smth. with a grain of salt — ставитися до чогось критично

    ◊ I am not made of salt — я не з цукру, не розтану (під дощем)

    2. adj
    1) солоний
    2) соляний
    3) пекучий; їдкий; гіркий
    4) непристойний
    5) гострий
    6) засолений, просолений
    7) солончаковий
    8) солевитривалий (про рослину)
    9) розм. надто високий (про податок); надмірно дорогий
    10) морський

    salt water — морська вода; солона вода; перен., жарт. сльози

    ◊ salt cake — хім. сульфат натрію

    ◊ salt glaze — соляна полива (для гончарних виробів)

    ◊ salt junk (horse) — мор., розм. солонина

    ◊ salt rheum — амер. екзема; сильний нежить

    ◊ salt rock — геол. кам'яна сіль

    3. v
    1) солити, посолити; приправляти сіллю
    2) засолювати, консервувати
    3) перен. надавати гостроти (пікантності)
    4) посипати сіллю
    5) просочувати сіллю
    6) перебільшувати (прибуток тощо)

    □ salt down — засолювати; амер., розм. дати прочухана; приховувати (гроші тощо)

    ◊ to salt prices — розм. надмірно підвищувати ціни

    * * *
    [sxːlt]
    n; (скор. від Strategic Arms Limitation Talks)

    English-Ukrainian dictionary > SALT

  • 14 salt

    1. n
    1) сіль; кухонна сіль
    2) дотеп; дотепність
    3) pl фарм. лікарська (проносна) сіль
    4) нюхальна сіль (тж smelling salts)
    5) розм. бувалий (досвідчений) моряк
    6) сільниця
    7) pl морська вода, що заходить у гирло ріки
    8) розм. солончак; низина, що затоплюється солоною водою

    ◊ the salt of the earth — бібл. сіль землі

    ◊ to eat smb.'s salt — бути чиїмсь нахлібником, залежати від когось

    ◊ to be true to one's salt — служити вірно своєму хазяїнові

    ◊ to sit above (below) the salt — сидіти на верхньому (нижньому) кінці стола; займати високе (скромне) становище в суспільстві

    ◊ not worth one's salt — нічого не вартий; нікчемний, ні для чого не придатний

    ◊ to take smth. with a grain of salt — ставитися до чогось критично

    ◊ I am not made of salt — я не з цукру, не розтану (під дощем)

    2. adj
    1) солоний
    2) соляний
    3) пекучий; їдкий; гіркий
    4) непристойний
    5) гострий
    6) засолений, просолений
    7) солончаковий
    8) солевитривалий (про рослину)
    9) розм. надто високий (про податок); надмірно дорогий
    10) морський

    salt water — морська вода; солона вода; перен., жарт. сльози

    ◊ salt cake — хім. сульфат натрію

    ◊ salt glaze — соляна полива (для гончарних виробів)

    ◊ salt junk (horse) — мор., розм. солонина

    ◊ salt rheum — амер. екзема; сильний нежить

    ◊ salt rock — геол. кам'яна сіль

    3. v
    1) солити, посолити; приправляти сіллю
    2) засолювати, консервувати
    3) перен. надавати гостроти (пікантності)
    4) посипати сіллю
    5) просочувати сіллю
    6) перебільшувати (прибуток тощо)

    □ salt down — засолювати; амер., розм. дати прочухана; приховувати (гроші тощо)

    ◊ to salt prices — розм. надмірно підвищувати ціни

    * * *
    I [sxːlt] n
    1) ( кухонна) сіль
    3) xiм. сіль
    4) pl; фapм. лікарська ( часто проносна) сіль; нюхальна сіль ( smelling salts)
    7) pl морська вода, що входить в гирло ріки
    8) pl; дiaл. солончак
    II [sxːlt] a

    salt brine — cпeц. розсіл, тузлук; гіркий, пекучий

    salt dome — гeoл. соляний купол

    3) непристойний; гострий, їдкий
    7) cл. високий ( про податки); дорогий
    III v
    1) солити, посолити; солити, засолювати, консервувати ( salt down)
    4) cпeц. обробляти солями

    English-Ukrainian dictionary > salt

  • 15 воспитываться

    воспитаться виховуватися, виховатися, викохуватися, викохатися и т. д. (см. Воспитать). [Нехай-же ростуть і плекаються на нашій землі нові люди (Ніков.). Я виросла-викохалась у білих палатах (Шевч.)].
    * * *
    несов.; сов. - воспит`аться
    вихо́вуватися, ви́ховатися, вико́хуватися, ви́кохатися, вигодо́вуватися, ви́годуватися

    Русско-украинский словарь > воспитываться

  • 16 как

    нрч.
    1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];
    2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];
    3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];
    4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;
    5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;
    6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].
    * * *
    1) нареч. як

    \как раз — са́ме, якра́з; ( сразу) зра́зу, відра́зу; ( мигом) уми́ть

    \как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не

    2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

    \как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як

    \как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й

    3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

    [а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж

    \как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!

    \как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най

    Русско-украинский словарь > как

  • 17 культивировать

    -ся культивувати, -ся, плекати, -ся, викохувати, -ся, (сов.) викультивувати, -ся, виплекати, -ся, викохати, -ся; (разводить) розводити, -ся, (выращивать) вирощувати що. [Недержавні народи мусіли культивувати свої мови (Грінч.). Нехай-же ростуть і плекаються на нашій землі нові люди (Ніков.). Деякі південні рослини добре викохуються в нашому краї (Герин.)]. -ющий - а) (прич.) той, що культивує, плекає, викохує; б) (сущ.) культівник (-ка), плекач (-ча), викохувач (-ча). Культивированный - культивований, плеканий, (оконч.) викультивуваний, виплеканий, викоханий.
    * * *
    культивува́ти

    Русско-украинский словарь > культивировать

  • 18 падать

    пасть
    1) падати (неспр. ласк. падатоньки), пасти, упадати, упасти, спадати, спасти, (понемногу или под что) опадати, підпадати, підпасти, (валиться) валитися, повалитися. [Шуміла вода, спадаючи в глиб (Грінч.). Енергія в його спадала (Коц.). Прилетіла пава, в головоньках пала. Мури повалилися. Сніг підпадає потроху]; (о тумане, сумраке) падати, (у)пасти, западати, запасти, лягати, лягти. [Запав (пав) туман на річеньку. Морок ночи пав на землю]; (о лучах) падати, (у)пасти, спадати, спасти, западати, запасти. [Сонячне проміння золотим дощем спадає (Ворон.). Туди ніколи не западало сонячне світло (Л. Укр.)]; (в нравств. смысле) падати, (у)пасти, занепадати, занепасти, ледащіти, зледащіти, пускатися, пуститися берега; (вниз головой) сторчака, стовбура давати, дати. Ни село, ни пало, дай бабе сало - ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала. На него -дает большая ответственность - на його падає (лягає) велика відповідальність. Тень горы -дает на долину - тінь від гори падає (спадає) на долину. -ть к чьим ногам - упадати, упасти в ноги кому, припадати, припасти кому до ніг, (порывисто) опукою в ноги кому впасти. [До Кішки Самійла прибуває, у ноги впадає]. -ть ниц - падати, упадати, впасти ниць, припадати, припасти ниць, простелитися. [Припали всі ниць. Вона простелилася лицем до землі (Крим.)]. -ть как пласт (распростершись) - крижем падати,упадати, упасти, стелитися. [Його мати старенька крижем упадає]. Западная империя -ла под натиском варваров - західня імперія впала (повалилася) під тиском варварів. Рабочее правительство в Англии -ло - робітничий уряд в Англії впав. Крепость -ла - фортеця впала. -ть в обморок - зомлівати, зомліти. См. Обморок;
    2) (о перьях, шерсти) падати, вилазити, лізти, вилізти. [Волосся лізе];
    3) (умирать) падати, пасти, минутися, (сов. о мног.) вилягти. Срв. Дохнуть. [Виляже вся наша худоба. Корова минулася. І падеш ти, як пали герої (Черняв.)]. Пасть в бою - полягти, (по)лягти трупом, лягти головою (в бою). Он пал мёртвый - він ліг трупом;
    4) (понижаться, умаляться) підупадати, підупасти, занепадати, занепасти. См. Понижаться. Царства -ют, а новые возникают - царства занепадають, а повстають нові. Барометр, термометр -дает - барометр, градусник знижується. Мороз -дает, пал - мороз легшає, меншає, пускає(ться), мороз пересівся. Уровень -дает - рівень низиться, знижується. Цены - дают - ціни спадають, знижуються, нижчають. -дать, пасть в цене - з ціни спадати, спасти з грошей виходити, вийти, гроші губити. [Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить]. -дать духом - занепадати, занепасти духом, упадати, упасти на дусі, вонпити (духом), звонпити (духом), знижатися, знизитися духом. [Пандар злякався, звонпив, замішавсь (Котл.)];
    5) пасть на кого (отразиться на ком) - окошитися, покошитися на кому, скластися на кому. [Гляди, щоб ці гулянки на твоїй голові не окошилися (Мирн.). На тобі все покошиться. На ньому все лихо і складеться (Квітка)]. Пролитая им кровь -дёт на его же голову - кров, що він пролив (пролляв), на його-ж голову і впаде. Жребий пал на него - випало (дісталось) йому, жеребок на його впав, жеребок йому випав, діставсь. Подозрение пало на него - підзор упав (підозріння впало) на його. Падающий - той, що падає, падущ[ч]ий. -ая звезда - летюча зоря, падуча зоря. См. Метеор, Павший - см. Павший.
    * * *
    несов.; сов. - п`асть
    1) па́дати, упа́сти
    2) ( об атмосферных осадках) па́дати (несов.); ( выпадать) випада́ти, ви́пасти; (о дожде, снеге) іти́, пройти́; (несов.: о снеге, тумане, росе) упа́сти
    3) (несов.: о крепости) упа́сти; ( быть свергнутым - о правительстве) бу́ти пова́леним
    4) (спадать, ослабевать) па́дати, упа́сти, спада́ти, спа́сти; ( уменьшаться) зме́ншуватися, зме́ншитися
    5) (несов.: о волосах, зубах) випада́ти
    6) (несов.: ниспадать) па́дати, спа́дати
    7) (приходиться на чью-л. долю) припада́ти, припа́сти, несов. па́дати; ( выпадать) випада́ти, ви́пасти
    8) ( приходить в упадок) занепада́ти, занепа́сти, підупада́ти, підупа́сти
    9) ( дохнуть - о животных) здиха́ти, здо́хнути

    Русско-украинский словарь > падать

  • 19 dominion

    n
    2. суверенітет, суверенне право, суверенна влада
    - D. day проголошення домініону (відзначається у Канаді 1 липня, у Новій Зеландії 28 вересня)

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > dominion

  • 20 ground

    [graund] I
    past і p. p. від grind
    II 1. n
    1) ґрунт; земля́
    3) спорти́вний майда́нчик
    4) місце́вість, ві́дстань
    5) діля́нка землі́
    6) плац; аеродро́м; поліго́н
    7) парте́р ( у театрі)
    8) муз. те́ма
    9) підста́ва, моти́в
    10) ел. зазе́млення
    ••

    to break [fresh] ground перен. — проклада́ти нові́ шляхи́

    common ground — домо́вленість

    to cover much ground перен. — ши́роко охо́плювати ( суть справи тощо)

    to gain ground — просува́тися впере́д; роби́ти у́спіхи

    to give ground — відступа́ти

    to hold [to stand] one's ground — утри́мати свої́ пози́ції, ви́явити тве́рдість

    2. v
    1) засно́вувати; обґрунто́вувати

    to ground one's arguments on experience — обґрунто́вувати свої́ до́кази до́свідом

    2) навча́ти осно́в ( предмета) (in)

    he is well grounded in grammar — він до́бре зна́є грама́тику

    3) мор. наско́чити на мілину́
    4) кла́сти; опуска́тися на зе́млю

    to ground arms — склада́ти збро́ю, здава́тися

    5) буд. заклада́ти фунда́мент
    6) ел. заземля́ти

    English-Ukrainian transcription dictionary > ground

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Семёнов-Тян-Шанский — I Семёнов Тян Шанский         Андрей Петрович [9(21).6.1866, Петербург, 8.4. 1942, Ленинград], советский энтомолог. Сын П. П. Семёнова Тян Шанского (См. Семёнов Тян Шанский). В 1885 89 учился на естественном отделении Петербургского университета …   Большая советская энциклопедия

  • Семёнов — I         Алексей (гг. рождения и смерти неизвестны), руководитель крестьянских выступлений на Украине в 1826 в Уманском уезде Киевской губернии. Солдат 2 го батальона Днепровского полка, выдавал себя за царского флигель адъютанта, посланного для …   Большая советская энциклопедия

  • кріосфера землі — криосфера Земли Earth cryosphere *Kryosphäre, Gefriersphäre der Erde особлива оболонка Землі, для якої характерні мінусові т ри повітря, води і порід, а також наявність льоду. К. включає частину атмосфери, гідросфери і літосфери. Термін К і його… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • Семёнов Алексей — (гг. рождения и смерти неизвестны), руководитель крестьянских выступлений на Украине в 1826 в Уманском уезде Киевской губернии. Солдат 2 го батальона Днепровского полка, выдавал себя за царского флигель адъютанта, посланного для освобождения… …   Большая советская энциклопедия

  • Семёнов-Тян-Шанский Петр Петрович — Семёнов Тян Шанский (до 1906 ‒ Семенов) Петр Петрович [2(14).1.1827, поместье близ с. Урусове, ныне Чаплыгинский район Липецкой области, ‒ 26.2(11.3).1914, Петербург], русский географ, статистик, общественный деятель, почётный член Петербургской… …   Большая советская энциклопедия

  • Гражданские войны 40—30-х годов I в. до н. э. — Оптиматы и цезарианцы Смерть Цезаря вызвала растерянность не только среди его приверженцев, но и среди врагов. Попытка части сенаторов провозгласить Брута и Кассия «тираноубийцами» и «освободителями» встретила противодействие плебса, среди… …   Всемирная история. Энциклопедия

  • першовідкривач — а/, ч., книжн. Той, хто перший відкриває нові землі, країни, нові родовища чого небудь і т. ін …   Український тлумачний словник

  • Кремер, Оскар Карлович — *КРЕМЕРЪ, Оскаръ Карловичъ, г. ад., в. адм., одинъ изъ типичн. дѣятелей мор. мин ства предшествующаго рус. яп. войнѣ періода. Финляндецъ по рожденію, К. воспитывался въ Александр. кад. и въ Мор. к сѣ и въ 1844 г. выпущенъ въ гардемарины. До… …   Военная энциклопедия

  • РАСПРОСТРАНЕНИЕ РАДИОВОЛН — процесс передачи эл. магн. колебаний радиодиапазона (см. РАДИОВОЛНЫ) в пространстве от одного места к другому, в частности от передатчика к приёмнику. В естеств. условиях Р. р. происходит в разл. средах, напр. в атмосфере, космической плазме, в… …   Физическая энциклопедия

  • быти — (>50000), ѤСМЬ, ѤСТЬ (в соч. с отрицанием не НѢСМЬ, НѢСТЬ); 3 л. мн. ч. СОУТЬ; 3 л. ед. ч. имперфекта БѦШЕ; 3 л. ед. ч. аориста БЫ и БѢ гл. I. Как самостоятельный гл. 1.Существовать; иметься: дъва разбо˫а ѥсте. ѥдинъ иже съвлачить съ оубогааго …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • Новгород Великий — НОВГОРОДЪ ВЕЛИКІЙ (Новъ городъ), находится тамъ же, гдѣ еще во времена доисторическія было первоначал. поселеніе Ильменск. славянъ, т. е. у истока р. Волхова изъ оз. Ильменя. На лѣв. берегу рѣки помѣщается сторона Софійская, а на правомъ Торговая …   Военная энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»